Взагалі було надіслано 400 робіт з 9 областей України. В номінації "Вірш" призерами стали:

Халімендик Юрій  - учень 11-Мі класу  (вчитель Похваліта Євгенія Олегівна), нагороджений дипломом ІІ ступеню

Забутий космос

Колись ти був яскравим, недосяжним,

І вабив нас, мов наш далекий дім.

Твої ми барви пам’ятаймо

І те, як ти над нами височів.

Ти всіх довкола зацікавив.

І кожен бачив у тобі

Свій сенс життя, походження, надії.

І всяк вивчав тебе, як міг.

А ось ракети полетіли у саму глибину подій,

І почалось : « А наші ваших обігнали».

І тут ми знов перемогли,

І, незважаючи на втрати, до цілей впевнено ми йшли.

В одному тільки всі програли,

Забувши основну мету.

Де той запал, де мрії ваші?

Невже згубили всі надії, що так старанно ви ростали?

Кому потрібен космос  той тепер?

Хоч досі ми його вивчаєм, але частіш не помічаєм.

А він і досі щось таїть,

Він- любий друг  і ворог  ваш. Ви зобов’язані йому. 

Долмазов Артем - учень 9-Мі класу (вчитель Кузьменко Антоніна Олександрівна), нагороджений дипломом ІІІ ступеню

Прекрасніше, ніж на Землі

Якби побачив я нову планету,

Планету–новий світ,

Я б тоді дістав монету

І передав планеті б тій привіт.

Монету я б тримав у себе перед оком,

І розглядав нерівності її

І дивувався, що на відстані, здавалося би, кроку

Є щось маленьке там, в височині.

Я б тоді згадав давно забуті мрії,

Я б тоді почав їх бачити, як сон,

І у пориві ейфорії

Скоріше б вийшов на балкон.

Я щосили кинув би монету в небо,

І одне бажання загадав,

Мені багато і не треба

Тільки б й цій планеті ніхто шкоди не завдав.

Нехай на ній не буде земних правил,

Нехай не буде почуттів,

Лише б нею ніхто не правив,

Лиш не було б там поганих відчуттів

Нехай ламаються там заборони,

Хай буде чистою від усього,

Нехай її всі атоми, нейтрони

Не складатимуть того,

Що ми життям звемо.

Тоді б там не було б і суму,

А лише світле й радісне життя,

Тоді планета була б справді чиста,

Чиста, як дитя!

Щоб панувала там справжня справедливість,

Свобода, рівність, правда, мир.

Щоб люди там не знали суму,

тяжких випробувань і від печалі біль.

І не було б тоді огидно жити,

Знаючи, що десь в космічній млі,

Є й буває щось прекрасне,

Прекрасніше, ніж на Землі